Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском. Дитину систематично дражнять образливим для неї чином, навмисно не приймають у колектив, залякують, шантажують або навіть б’ють.

Як проявляється булінг?

Булінг може проявлятись у вигляді:

• Психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування);
• Фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття).

Нерідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Ознаки булінгу

• Систематичність (повторюваність) діяння;
• Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва), спостерігачі;
• Наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, соціальної ізоляції.

Від булінгу страждають:

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Булінг — це не одинична сутичка чи сварка, а повторювані і навмисні дії, що спричиняють біль і приниження жертви. Якщо дії однолітків стають систематичними і переходять межі звичайного конфлікту (наприклад, постійні образи, насмішки, знущання або фізичні напади), це є ознакою булінгу.

1. Зберігайте спокій

Не панікуйте і не тисніть на дитину. Ваша терплячість і підтримка дуже важливі.

2. Поговоріть з дитиною

Дайте дитині зрозуміти, що ви не звинувачуєте її і готові допомогти. Запитайте, яка допомога їй потрібна.

3. Поясніть, до кого можна звернутися

Розкажіть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою: психолог, учителі, керівництво закладу, батьки, охорона, поліція.

4. Повідомте керівництво закладу

Повідомте про ситуацію керівництво навчального закладу та вимагайте належного її врегулювання.

5. Підтримка дитини

Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти час.

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не можна ігнорувати.
• Зайняти нейтральну позицію і допомогти обом сторонам конфлікту.
• Повідомити керівництво навчального закладу.
• Негайно втручатися, якщо є фізичне насильство!

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

• Поговоріть з дитиною про її поведінку і мотиви.
• Зверніться до шкільного психолога.
• Роз’ясніть наслідки насильства і відповідальність за нього.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

За булінг в Україні передбачено адміністративну відповідальність:

• Штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
• Повторний булінг карається штрафом до 3400 грн або громадськими роботами на 60 годин.
• Батьки неповнолітніх агресорів можуть отримати штраф.
• Приховування випадків булінгу карається штрафом від 850 до 1700 грн.

Як отримати консультацію

• Звертайтесь до контактного центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Центр працює цілодобово та безкоштовно по всій Україні.
• У центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
• ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
• Якщо дитині необхідна психологічна допомога, зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків за номером 116-111.

Поради учням: Як допомогти собі

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор.
• Стримуйте гнів і злість, говоріть спокійно та впевнено.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу для насилля.
• Не соромтеся обговорювати ситуації з людьми, яким ви довіряєте.

Поради батькам: Як допомогти дитині

• Заспокойтесь перед тим, як почати розмову з дитиною.
• Дайте дитині зрозуміти, що ви поруч і готові підтримати.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її і вона може говорити відверто.
• Будьте терплячими, адже дитині може бути важко говорити про це.
• Запропонуйте подумати, які дії можуть допомогти дитині почуватися у безпеці.
• Розкажіть дитині, що повідомлення про агресивну поведінку – це нормально.
• Пам’ятайте, що фізичне насилля потребує негайного втручання.
• Обговоріть, до кого дитина може звертатися за допомогою в школі: психолог, вчителі, адміністрація.
• Зверніться до дитячого психолога для консультації щодо поведінки вашої дитини.
• Підтримайте дитину в налагодженні дружніх стосунків.
• Зміни відбудуться поступово, але ви завжди будете поруч для підтримки.

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять” або “він заслуговує на це”. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
• Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
• Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться такі: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й оточенню. І щодалі це заходитиметься, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Організації з протидії булінгу:

• ЮНІСЕФ – інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому
• ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ – попередження та подолання насильства в дитячому середовищі
• Український фонд “Благополуччя дітей” – вчить дитину захищати себе
• Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда-Україна” – протидія насильству в сім’ї та школі
• StopSexting – захист дітей від сексуального насилля в інтернеті
• Docudays UA – кампанія проти кібербулінгу

Алгоритм дій у разі виявлення ситуації булінгу:

• Необхідно повідомити директору гімназії про випадок булінгу або підозру щодо нього. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: учні, батьки та педагоги.
• Директор упродовж першої доби від отримання повідомлення має обов’язково повідомити про випадок: ювенальній превенції (поліції); батькам учнів – учасникам булінгу; службі у справах дітей для того, щоби з’ясувати причини випадку булінгу та усунути їх, а також для соціального захисту дітей, які стали сторонами булінгу; додатково – центру соціальної служби для сім’ї та молоді. Цей центр має оцінити потреби сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи та соціальні послуги, а потім надати їх, забезпечити психологічну підтримку.
• Директор має скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу впродовж 3-х робочих днів від дня отримання заяви або повідомлення.
• Комісія може розглядати заяву не більше 10-ти робочих днів від дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.